Ліцензія, документи, підводні камені
Микола Портний | Керуючий партнер АО «Портний та партнери» | Одеса, 2026
Системи накопичення енергії та їх роль у майбутній архітектурі енергосистеми України
В умовах постійних викликів для енергетичної системи України питання енергонезалежності перестало бути лише елементом стратегії розвитку бізнесу. Для багатьох підприємств це вже питання стабільності виробництва, прогнозованості витрат та конкурентоспроможності.
Саме тому останніми роками особливу увагу привертають установки зберігання енергії — зокрема батарейні системи накопичення BESS, Battery Energy Storage Systems, які дозволяють бізнесу не лише резервувати електроенергію, а й ефективно управляти власним енергоспоживанням.
За останні чотири роки законодавство у сфері накопичення енергії зазнало суттєвих змін. Якщо ще у 2022 році ринок перебував на етапі формування базових правил, то сьогодні ми бачимо вже повноцінну регуляторну модель, яка відкриває нові можливості для інвесторів, виробників та кінцевих споживачів.
Від правової невизначеності до окремого виду діяльності
Одним із ключових етапів розвитку галузі стало законодавче закріплення статусу УЗЕ як окремого виду діяльності на ринку електроенергії.
Раніше накопичення електроенергії фактично прирівнювалося або до генерації, або до споживання, що створювало значну правову невизначеність.
Закон України № 2046-IX, прийнятий у лютому 2022 року, змінив базову архітектуру: зберігання енергії стало окремим видом діяльності, з'явився новий учасник ринку — оператор установки зберігання енергії.
Це дозволило сформувати правові передумови для активного розвитку BESS-проєктів як у промисловості, так і в сегменті комерційної генерації.
Законодавчі зміни 2026 року: від 150 кВт до 5 МВт
11 березня 2026 року набрали чинності зміни, передбачені Законом України № 4777-IX, які стали одними з найважливіших для ринку УЗЕ за останні роки. Фактично законодавець не просто переглянув окремі вимоги, а змінив сам підхід до регулювання накопичувачів енергії в Україні.
| Параметр | До березня 2026 | Після березня 2026 |
|---|---|---|
| Поріг ліцензування | 150 кВт | 5 МВт на одному майданчику вимірювання |
| Гнучке приєднання | Фактичний технічний бар'єр | Генерація + накопичення + споживання в одній точці |
| Аукційна підтримка PV+BESS | Відсутня | Пріоритетна категорія, квота ≥10%, аукціони до 2034 |
| Ліцензія для власних потреб | Правова невизначеність | Не потрібна за умови відсутності відпуску в мережу * |
Головна зміна полягає у тому, що законодавство почало регулювати не сам факт наявності УЗЕ, а характер її використання. Якщо система накопичення використовується виключно для власного споживання підприємства та не здійснює відпуску електроенергії в мережу — ліцензування не потрібне незалежно від встановленої потужності.
При цьому Закон № 4777-IX розширив поняття допустимого використання УЗЕ без ліцензії на постачання: оператор УЗЕ тепер має право забезпечувати електроживлення інших споживачів, які мають спільну з ним точку приєднання до мереж ОСП/ОСР.
Наприклад, завод може постачати енергію орендарям або суміжним цехам на одному майданчику за договором купівлі-продажу — без ліцензії на постачання.
На практиці BESS-системи можуть використовуватися для:
- резервного електроживлення критичних виробничих процесів;
- зниження пікових навантажень та оптимізації договірної потужності;
- скорочення витрат на електроенергію;
- роботи у зв'язці із сонячними електростанціями PV+BESS;
- постачання енергії споживачам у спільній точці приєднання;
- підвищення енергетичної незалежності та стійкості бізнесу.
«Законодавство у сфері УЗЕ за останні чотири роки пройшло шлях від повної правової невизначеності до повноцінного регулювання. Сьогодні питання вже не в тому, чи можна реалізувати проєкт накопичення енергії, а в тому, як зробити його юридично бездоганним та економічно ефективним».
Коли ліцензія все ж потрібна
Незважаючи на суттєве спрощення, у певних випадках ліцензія залишається обов'язковою. Насамперед це стосується:
- відпуску електроенергії в мережу — якщо потужність відпуску УЗЕ в мережі ОСП/ОСР перевищує величину дозволеної потужності у точці приєднання. Відпуск у межах дозволеної потужності та за наявності окремого комерційного обліку ліцензії не вимагає — ч. 1 ст. 30-1 Закону “Про ринок електричної енергії” в редакції Закону № 4777-IX;
- потужності понад 5 МВт на одному майданчику вимірювання — навіть при роботі для власних потреб;
- участі в аукціонах підтримки та отримання ринкової премії в категорії PV+BESS;
- надання послуг балансування на ринку допоміжних послуг.
Питання наявності або відсутності підстав для ліцензування необхідно проаналізувати ще на етапі проєктування — до будь-яких договірних зобов'язань.
Спрощені правила воєнного часу: можливості та ризики
Паралельно держава запровадила спрощені механізми будівництва та розміщення УЗЕ в умовах воєнного стану. Відповідні норми закріплені у Законі України «Про регулювання містобудівної діяльності» зі змінами воєнного часу та відповідних постановах Кабінету Міністрів України.
Сьогодні реалізація таких проєктів можлива без значної частини дозвільних процедур, які у мирний час є обов'язковими. Це дозволило бізнесу швидко реагувати на виклики, пов'язані з енергетичною безпекою.
Однак підприємствам важливо пам'ятати, що більшість таких спрощень мають тимчасовий характер. Після завершення воєнного стану власники УЗЕ повинні будуть оформити земельні права, розробити проєктну документацію, пройти експертизу та отримати документи про введення об'єктів в експлуатацію у встановлені законом строки.
«Не чекайте завершення воєнного стану. Паралельно зі встановленням системи починайте готувати повний пакет проєктної документації. Це займає від 2 до 6 місяців».
Розмитнення обладнання: де бізнес втрачає найбільше часу та коштів
На практиці значна частина проблем виникає не під час будівництва, а ще на етапі закупівлі та імпорту обладнання. Помилки у визначенні кодів УКТ ЗЕД, використання неактуальних сертифікатів або неправильне оформлення технічної документації можуть призвести до затримок на митниці, втрати податкових пільг та перенесення строків реалізації проєкту.
Особливої уваги потребують питання:
- підтвердження відповідності продукції технічним регламентам;
- правильного визначення митних кодів;
- застосування податкових та митних пільг;
- підготовки документів для фінансування проєктів.
Практика показує, що якісна юридична підготовка на етапі імпорту обладнання дозволяє одночасно вирішити питання митного оформлення та підготувати основу для залучення фінансування від банків і міжнародних програм підтримки.
Український виробник як конкурентна перевага
Окремою тенденцією останніх років стало зростання інтересу бізнесу до українських виробників обладнання. Як свідчить практика реалізації BESS-проєктів, під час оцінки вартості необхідно враховувати не лише ціну обладнання, а й логістику, сервісне обслуговування, строки поставки, технічну підтримку, валютні ризики та доступність гарантійного супроводу.
Саме тому дедалі більше замовників розглядають локальних виробників не лише з точки зору патріотичного вибору, а як економічно обґрунтоване рішення для довгострокових інвестиційних проєктів.
Що далі?
Сьогодні ринок накопичення енергії в Україні переходить від етапу окремих проєктів до системного розвитку. Очікується подальше вдосконалення підзаконного регулювання, розвиток гібридних проєктів формату PV+BESS, а також активне залучення приватного капіталу в сектор енергоефективності.
Для бізнесу це означає, що питання юридичної, технічної та фінансової підготовки проєктів ставатимуть дедалі важливішими. Перемагатимуть не ті компанії, які першими придбають обладнання, а ті, які зможуть правильно побудувати всю архітектуру проєкту — від вибору технології до її легального та економічно ефективного впровадження.
«Україна фактично проходить той самий шлях, який ЄС проходив 5–7 років, але в прискореному режимі — через війну, децентралізацію енергетики та дефіцит маневрових потужностей. Вікно можливостей відкрите. Питання — хто встигне якісно підготуватись».
5 юридичних питань, які варто вирішити до запуску BESS-проєкту
- Визначте модель роботи установки.
Чи використовуватиметься УЗЕ виключно для власних потреб, чи передбачатиметься відпуск в мережу, постачання суміжним споживачам або участь в аукціонах підтримки. Від цього залежить весь подальший регуляторний шлях: ліцензування, технічні умови, договірна модель та вимоги до комерційного обліку. - Перевірте необхідність отримання ліцензії.
Після березня 2026 року ліцензування суттєво спрощено, однак ліцензія залишається обов’язковою при перевищенні дозволеної потужності відпуску в мережу у точці приєднання, потужності понад 5 МВт на одному майданчику, участі в аукціонах підтримки та наданні послуг балансування. Відпуск у межах дозволеної потужності та за наявності окремого комерційного обліку ліцензії не вимагає. Це питання необхідно проаналізувати ще на етапі проєктування. - Завчасно підготуйте документацію.
Якщо проєкт реалізується за спрощеними процедурами воєнного часу, не відкладайте оформлення земельних та будівельних документів. Після завершення воєнного стану власники УЗЕ матимуть обмежений строк для приведення документації у відповідність. Наслідком невиконання є не штраф, а реальна загроза зупинки роботи об'єкта. - Перевірте питання імпорту та сертифікації обладнання.
Коди УКТ ЗЕД, сертифікати відповідності, декларації виробника та митні пільги необхідно аналізувати до укладення зовнішньоекономічних контрактів. Помилки на цьому етапі можуть призвести до затримок поставки та додаткових витрат. - Поєднуйте юридичну та фінансову підготовку проєкту.
Документи, необхідні для митного оформлення, часто одночасно використовуються для отримання банківського фінансування або участі в програмах підтримки. Тому юридичну структуру проєкту доцільно будувати з урахуванням майбутнього залучення коштів.
Про автора
Микола Портний
Керуючий партнер АО «Портний та партнери»
Юридичний радник групи компаній LogicPower. Спеціалізується на супроводі проєктів у сферах відновлюваної енергетики, митного оформлення та регуляторного права. Має практичний досвід реалізації BESS-проєктів від першого документа до введення в експлуатацію.
Матеріал підготовлено на основі виступу автора на Green Energy MeetUp, організованому UKRSIBBANK BNP Paribas Group — бізнес-сніданку з енергоефективності та сталої трансформації бізнесу. Одеса, 21 травня 2026 р.
