Ще десять років тому поділ майна при розлученні означав квартиру, автомобіль, депозит і, можливо, бізнес. Сьогодні до цього переліку все частіше додається те, чого не можна взяти в руки й не завжди видно навіть у банківській виписці, — криптовалюта, токени та NFT. Ці активи стали звичною частиною сімейних заощаджень та інвестицій, а разом із ними з’явилися й нові запитання: чи ділиться біткоїн так само, як гроші на рахунку? Що робити, якщо один із подружжя приховує криптогаманець? І як узагалі довести, що актив існує?
У цій статті ми пояснюємо простими словами, як українське право дивиться на цифрові активи при розлученні, у чому реальна складність таких спорів і що можна зробити заздалегідь, щоб захистити свої інтереси.
Чи вважається криптовалюта спільним майном
За загальним правилом усе, що подружжя набуло під час шлюбу, вважається їхньою спільною сумісною власністю (ст. 60 Сімейного кодексу України). Це так звана презумпція спільності: закон припускає, що майно спільне, доки не доведено інше. І це правило поширюється на криптовалюту так само, як на будь-що інше.
Отже, якщо Bitcoin, Ethereum чи будь-який інший актив були придбані у період шлюбу, вони, за загальним правилом, підлягають поділу навпіл, незалежно від того, на чиє ім’я зареєстрований гаманець і хто саме здійснював покупку.
Криптоактив може бути визнаний особистою власністю одного з подружжя, якщо вдасться довести, що:
- він був придбаний до шлюбу;
- він куплений за особисті кошти (наприклад, за гроші, отримані у спадок чи в дарунок);
- його набуто в інший спосіб, що виключає спільність.
Ключове значення тут мають три речі: дата придбання, джерело коштів і спосіб набуття (купівля на біржі, майнінг, оплата за виконану роботу тощо). Саме навколо цих обставин найчастіше й вибудовується спір.
Які цифрові активи бувають і чому це важливо
Не всі криптоактиви однакові, і спосіб їх поділу залежить від того, з чим саме ми маємо справу.
Криптовалюти
Bitcoin, Ethereum, Litecoin та подібні — це взаємозамінні активи з власним блокчейном. Один біткоїн нічим не відрізняється від іншого, тому їх, за загальним підходом, можна ділити «в натурі», тобто просто розподілити відповідну кількість монет між сторонами. Головна складність — їхня висока волатильність: вартість може суттєво змінюватися день у день.
Токени
Токени — ширша категорія. Умовно їх поділяють на кілька видів, і для поділу майна найважливіші так звані інвестиційні (security) токени, які за своєю суттю є майновими правами й прирівнюються до інвестиційного активу, що підлягає поділу.
NFT
NFT — це унікальні, невзаємозамінні цифрові об’єкти (наприклад, цифрове мистецтво чи колекційні предмети). Їх особливість у тому, що поділити NFT «навпіл» фізично неможливо. Тому поділ зазвичай відбувається через грошову компенсацію — одна сторона залишає актив собі та виплачує іншій половину його ринкової вартості.
Стейблкоїни
USDT, USDC, DAI та інші стейблкоїни прив’язані до вартості звичайних грошей (найчастіше долара) і за логікою поділу схожі на кошти на рахунку чи депозит. Їх можна ділити в натурі, а основне питання зводиться до підтвердження кількості таких токенів.
Головна складність: як довести, що актив узагалі є
Саме тут криптоактиви кардинально відрізняються від квартири чи автомобіля. Нерухомість зареєстрована в державному реєстрі, гроші — на банківському рахунку. А криптовалюта може існувати анонімно: фактичний контроль над нею дає не запис у реєстрі власності, а приватний ключ та seed-фраза — набір слів для відновлення доступу до гаманця. Простіше кажучи: хто контролює seed-фразу, той і володіє активом, ким би формально він не був.
Через це у сімейних спорах виникає одразу кілька практичних викликів:
- довести, що актив взагалі існує;
- подолати анонімність блокчейну й прив’язати гаманець до конкретної особи;
- зафіксувати докази раніше, ніж активи будуть переведені чи приховані;
- коректно оцінити вартість активу, яка постійно змінюється.
Хороша новина в тому, що блокчейн — це публічний і незмінний реєстр. Усі транзакції залишають цифровий слід, і за наявності відповідних фахівців рух коштів можна відстежити. Спеціалісти з блокчейн-аналізу простежують ланцюжки транзакцій, а через дані бірж (які проходять процедуру верифікації клієнтів KYC), банківські перекази, електронні адреси та логіни гаманець можна пов’язати з конкретною людиною.
Що робити, якщо є підозра, що активи приховують
На практиці другий із подружжя іноді намагається вивести криптоактиви з поля зору через тимчасові гаманці, P2P-майданчики, «холодні» гаманці, дроблення сум на дрібні транзакції чи спеціальні сервіси для заплутування слідів. Це ускладнює справу, але не робить її безнадійною.
Ключова порада проста: діяти швидко. Чим раніше вжити заходів, тим більше шансів зберегти докази. У таких ситуаціях зазвичай використовують:
- забезпечення доказів, щоб зафіксувати інформацію, доки її не видалили чи не перевели активи;
- клопотання про витребування інформації у бірж та інших осіб;
- огляд пристроїв і веб-сторінок із належним процесуальним оформленням;
- залучення експертів із блокчейн-аналізу та ІТ-форензики.
Суди дедалі частіше йдуть назустріч у таких клопотаннях. В українській практиці вже є справи, де суди витребовували інформацію у криптобірж (зокрема Binance) щодо рахунків і руху коштів сторони, визнавали ланцюг «фіат → BTC → фіат → нерухомість» юридично значущим фактом, а також застосовували (ст. 93 ЦПК України) письмовий допит стосовно криптоактивів.
Українські суди поступово напрацьовують підходи до таких спорів, і головний висновок із них — усе вирішує доказова база. Там, де сторона не змогла надати адресу гаманця, підтвердити придбання активу чи посилалася лише на свідчення «зі слів», у позовах відмовляли. Натомість там, де вдавалося простежити рух коштів або отримати письмові свідчення або дані від біржі, суди визнавали відповідні факти юридично значущими.
Найкращий захист — домовитися заздалегідь
Найнадійніший спосіб уникнути виснажливого спору про криптоактиви — врегулювати питання ще «на березі», через шлюбний договір або договір про поділ майна. У такому документі варто чесно і чітко зафіксувати:
- перелік наявних криптоактивів;
- біржі та гаманці, якими користується сім’я;
- режим доступу до активів і порядок зберігання seed-фраз;
- правила поділу та компенсації на випадок розірвання шлюбу.
Такий підхід не лише знімає майбутні конфлікти, а й перетворює криптоактиви з приводу для спору на прозору й керовану частину сімейного капіталу.
